гуркотати

гуркотати
-очу́, -о́чеш і гуркоті́ти, -очу́, -оти́ш, недок.
1) Підсил. до гуркати.
2) Видавати переливчасті звуки (про голубів, горлиць); воркувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "гуркотати" в других словарях:

  • гуркотати — I (створювати гуркіт), гуркотіти, гриміти, гримати, гримнути, гримота[і]ти, грюкати, грюкнути, гуркати, гуркнути, гурчати, грюкота[і]ти, грюконути, гукати, гукнути, ґорґота[і]ти, грякати, грякнути; рокота[і]ти (монотонно) II ▶ див. воркувати,… …   Словник синонімів української мови

  • гуркотати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • гриміти — I (про грім утворювати гучний, різкий звук), гримотати, гримотіти, гуркотати, грюкотати, гуркотіти, гримкотіти, гуркати, гурчати, грюкотіти, грюкати, грякати; торохтіти, тарахкотіти, туркотати, туркотіти (розкотисто); стугоніти, рокотати,… …   Словник синонімів української мови

  • грумотіти — очу/, оти/ш, недок., заст. Гуркотіти, гуркотати …   Український тлумачний словник

  • гуркотання — гуркоті/ння, я, с. Дія за знач. гуркотати, гуркотіти і звуки, утворювані цією дією …   Український тлумачний словник

  • гуркотіти — див. гуркотати …   Український тлумачний словник

  • погуркотати — очу/, оти/ш, док., розм. Гуркотати якийсь час …   Український тлумачний словник

  • гудіти — I (видавати протяжні низькі звуки), густи, гуготіти, гугоніти, гугни[і]ти; стугоніти, дуд(о)ніти, дудіти (глухо); ревіти, ревти (сильно); фуркати, фурчати, фуркота[і]ти (перев. обертаючись) Пор. гуркотати I II ▶ див. дзижчати, нити I …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»